Услышать вновь мелодию любви Людмила Музыченко Куйовдить вітер твоє волосся, А я так хочу його торкнутись, Щоб знов відчути далекий простір, Щоби в очах твоїх потонути. Щоб знову пестить кохані губи Тим поцілунком, лиш нам знайомим, І загорнутись у дужі руки, І відпочити у них від втоми. Щоб знов віддати все до останку – Єство і мрії, життя і волю, Щоб зустрічати з тобою ранки І не шукати у полі долю. А я так хочу, щоб всі страждання, Коли не разом були, забулись, Щоб наша пісня – прекрасна, давня – До нас із далечі озирнулась. Я хочу все це... Я ще кохаю... Та вітер пісню співає дивну... Ти поруч, любий, та я те знаю, Що ти зумів мене вже забути. 25.04.2004 - Подстрочный перевод автора Теребит ветер волосы твои. Я так хочу к ним прикоснуться, Познав опять просторы для любви И в омут глаз бездонных окунуться. Чтоб губы вновь любимые ласкать И нежить их знакомым поцелуем. Плен, принимая, сильных рук - понять Конец разлуки нашей неминуем. Все до последней капли отдавая, Не ждать и не искать судьбы иной. Мечты, судьбу и жизнь тебе вверяя, Встречать рассветы только лишь с тобой. Хочу забыть печаль и боль разлуки. Услышать вновь мелодию любви. Ты позабыл мои глаза и руки. Доносит ветер песню - позови. И боль забудется, мелодия вернется Будь рядом, милый, все тебе отдам Люблю, и наше счастье улыбнется И все невзгоды будут пополам. 29.04.04 | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
