Прочь же мысли, осенние тучи! Золотая весна на дворе! Молодые лета ужель лучше Проводить мне в слезах да журбе? Нет! Сквозь слезы смеяться я буду, Среди горя вам петь буду я, Без надежды надеяться, люди! Облака-мысли, прочь от меня! На убогом смурном перелеске Насажаю цветов я в мороз, Насажаю цветов я прелестных, Оросив горьким ливнем из слез. И от слез тех горячих растает Ледяная на них пелена, И цветы прорaстут, и настанет Для меня, улыбаясь, весна. Я на гору крутую из кремня Потащу тяжкий камень и впредь, Все неся это тяжкое бремя, Буду песню веселую петь. Долгой темной невидимой ночью, Мою звездочку-поводыря, Не сомкнув ни на миг свои очи, Все искать и искать буду я. Не позволю я сердцу не верить, Даже если вокруг – только тьма. И пусть смерть притаилась за дверью, Поджидая, конечно, меня. Она ляжет на грудь, усмехнется, Снег во мгле начинает темнеть… Только сердце так сильно забьется, - Может, сможет ее одолеть. Да! Сквозь слезы смеяться я буду! Среди горя вам петь буду я! Без надежды надеяться, люди! Облака-мысли, прочь от меня! Оригинал: Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні, Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сльози гіркі. І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодовая, міцна, Може, квіти зійдуть, і настане Ще й для мене весела весна. Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать, І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать. В довгу, темную нічку невидну, Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей. Я не дам свому серденьку спати, Хоч кругом буде тьма та нудьга, Хоч я буду сама почувати, Що на груди вже смерть наляга. Смерть наляже на груди важенько, Сніг застеле сувора імла, Але дуже заб'ється серденько, – Може, лютую смерть подола. Так, я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити буду! Геть думи сумні! | 
Положение о Клубе
Сделать стартовой
