Литературный портал "Что хочет автор" на www.litkonkurs.ru, e-mail: izdat@rzn.ru Проект: Первый ОТКРЫТЫЙ Литературный смотр-конкурс «Пишущая Украина»

Автор: Елена МаленькаяНоминация: Любовная лирика

Україна (революція)

      Україно! Моя нене, моя слава й воля!
   Ліси, ріки, водограї, верби і тополі.
   Чорне море, Крим, Карпати і лани з степами,
   Але ж зрада і зневага, як між ворогами.
   Скільки ж тобі, Україно, довелось прожити,
   Щоб ту єдність й незалежність в боротьбі створити.
   Україно, моя люба, скільки злая доля
   Синів твоїх загубила на чужому полі!
   Скільки своїх діточок в битву віддала ти-
   Відривала їх від серця, як дитину матір.
   Але ж витримала все ти, не зламались люди
   Сподіваюсь, гірше того нічого не буде!
   Ти розквітла помаранчем, заживила рани,
   Потягнулись твої діти разом на майдани.
   Щоб прославити велику і вільну країну,
   Щоб нам з гордістю казати : "Я із України!"
   
   
   Украина (революция) перевод
   Украина, моя мама, моя слава и воля
   Леса, реки, водопады,
   Вербы, тополя.
   Черное море, Крым, Карпаты
   И луга с полями,
   Но предательство, неуважение
   Как между ворогами.
   Сколько ж тебе Украина, довелось прожить,
   Чтоб единство и независимость
   В борьбе создать.
   Украина, моя любимая,
   Сколько злой рок сынов твоих погубил
   На чужом поле!
   Сколько своих деток
   В битву отдала ты-
   Отрывала их от сердца,
   Как ребенка мать!
   Но ведь выдержала все ты -
   Не сламались люди
   И надеюсь, хуже этого
   Ничего не будет!
   Ожила ты оранжевым, заживила раны
   Потянулись твои дети вместе на площади,
   Чтоб прославить великую, свободную страну.
   Чтоб нам с гордостью сказать:"Я из Украины!"

Дата публикации:18.09.2006 17:15